Навички самообслуговування у дитини 3-5 років

Засвоєння навичок самообслуговування набуває найважливіше значення для дитини 3 років. У цей період вона заявляє про себе як особистість, прагне стати незалежною, усе хоче робити сама. Тільки освоївши навички самообслуговування, малюк відчуває свою самостійність.
 

Дуже важливого значення набуває опанування навичок прийому їжі, уміння одягатися, «проситися на горщик» у той час, коли дитина йде до дитячого садочка. Вихователь не зможе приділяти їй стільки ж уваги, скільки мама, тому багато речей дитині доведеться робити самій. Важливо допомогти дитині засвоїти основні навички прийому їжі, гігієни тіла, туалету, одягання й роздягання.

У 3—4 роки дитина має такі навички самообслуговування:

• Допомагає прибирати зі столу    3 роки
• Переносить що-небудь з однієї ємкості до іншої 
• Їсть сама, але неохайно 
• Користується виделкою й ложкою 
• Сама миє руки з милом 
• Під наглядом дорослого ходить у туалет (знімає штанці, сідає на горщик, надягає штанці сама) 
• Застібає й розстібає великі ґудзики
• Надягає взуття 
• Розстібає й застібає блискавку (нероз’ємну) 
• Дякує після їжі без нагадування 
Приблизний вік прояву – 3 роки

• Сама п’є з посудини або струменя 3,5 роки
• Сама користується туалетом 
Приблизний вік прояву – 3,5 роки


• Чистить зуби під наглядом
• Зашнуровує черевики 
• Сама  нагадує про необхідність висякатися 
• Самостійно застібає й розстібає роз’ємну блискавку
Приблизний вік прояву – 4 роки

Вікові особливості 5 років

Вікові особливості – дуже важливий показник для батьків, адже він допомагає обрати правильну стратегію у розвитку схильностей дитини.

У 5 років дитина вже усвідомлює себе як особистість, прагне до спілкування з однолітками та проявляє сильний інтерес до навколишнього світу. Дуже важливо дозволити дитині самостійно пізнавати світ, лише з вашою незначною допомогою. І пам’ятайте, діти копіюють поведінку дорослих, тому те, як вони спілкуються з іншими залежить від вас.

Отже, що повинна вміти дитина в 5 років?

Розвиток пам’яті

• Якщо раніше малюк запам’ятовував мимоволі, то тепер він цілеспрямовано вчить віршики та пісеньки напам’ять, і розуміє, про що саме розповідає.
• 5-річні діти концентрують увагу на чомусь одному протягом 20 хвилин, а іноді й довше.
• В 5 років дитина вже знає дні тижня, пори року та розуміє, що означає сьогодні, вчора та завтра.
• Дитина може напам’ять переказати прочитану їй казку.

Фізичний розвиток

• 5-річна дитина з легкістю катається на самокаті, освоїла велобіг та починає цікавитися їздою на двоколісному велосипеді.
• Діти з задоволенням ходять пішки та можуть проходити достатньо великі відстані.
• Дитина може стрибати на одній нозі, ходити “задом-наперед”, ловить м’яч та влучно кидає його.
• Дрібна моторика добре розвинена, дитина розмальовує малюнки не виходячи за контури, впевнено тримає олівець.
• Вміє застібати й розстібати блискавку, гудзики та липучки. 

Мова

• Словниковий запас дитини містить близько 3000 слів й інтенсивно зростає.
• Дитина говорить чітко, вимовляє всі літери. Виключенням може бути літера «р».
• Малюк вміє вести конструктивний діалог, скласти розповідь по малюнкам та пояснити значення деяких приказок.
• Дитина зв’язно та логічно формулює свої думки.
• 5-річні малюки правильно будують речення, змінюють закінчення слів у відповідності з родом і відмінком.
• Розмова малюка емоційно забарвлена.

Емоційний розвиток

У дітей цього віку активно розвивається фантазія: малюки завжди щось придумують, розповідають те, чого насправді не було. Не варто загострювати на цьому увагу та звинувачувати малюка в брехні. Якщо ж малюк виправдовує свої погані вчинки видумками, щоб уникнути покарання — поясніть, чому краще сказати правду.

• Для дошкільного віку характерна спокійна емоційність, адже криза 3-х років минула, а криза 6-7 років ще не настала.
• Дитина освоює емоції та вчиться їх пояснювати та контролювати.
• Дитина розуміє, що живій істоті може бути боляче, страшно та сумно, як і людині. Малюк не ображає кошенят, собак та інших тварин. Якщо ж діти бачать, що батьки жорстоко поводяться із тваринами, то скоріш за все скопіюють таку поведінку.
• 5-річна дитина може ображатися, якщо з її думкою не рахуються, і буде домагатися свого всіма доступними методами, частіше сльозами або протестом.
• Допитливість дітей у цьому віці переходить на новий рівень: запитань стає більше, і «чому» трансформуються у більш конкретні — «як», «навіщо», «а що станеться».
• Дитина проявляє турботу про близьких – ділиться смачним із сестричкою або братиком, співчуває, якщо у мами щось болить.

Діти дошкільного віку розвивають побутову самостійність: самотужки одягаються, чистять зуби, застилають постіль. 5-річний малюк продовжує вчитись через гру та пізнає світ, спілкуючись з батьками та однолітками.

Рекомендації з виховання п’ятирічних дітей:

• Будьте послідовними. Дитина має засвоїти причинно-наслідкові зв’язки.
• Проявіть терплячість.
• Пояснюйте свій емоційний стан. Це допоможе дитині краще розуміти свої емоції.
• Намагайтеся не критикувати та акцентувати увагу на помилках. Краще говорити про досягнення малюка.
• Грайте разом з дітьми.
• Прищеплюйте любов до книжок. Сімейні читання, вигадування власних казок, роздуми та обговорення прочитаних історій – все це розвиватиме мову та уяву дитини.
• Вивчайте з дитиною напам’ять віршики та пісеньки. Розучування віршів – це відмінна вправа для тренування пам’яті, покращення вимови та формування культури малюка.
• Привчайте до фізичної активності.
• Допомагайте дітям виховувати в собі чесність, доброту, сміливість та відповідальність.

У статті наведені умовні норми розвитку, і не варто сприймати їх занадто серйозно, адже кожна дитина індивідуальна і росте у власному темпі. Та і до школи ще цілий рік, тому є час звернути увагу на навички, які необхідно розвивати. Наприклад, навички самообслуговування, готовність дотримуватися певних меж та вміння слухати й не перебивати. І звичайно, бажання вчитись.

6-7 років – старший дошкільний вік дитини. Це період підготовки до школи, освоєння людських взаємин, час перших творчих відкриттів. Дитина освоює і закріплює навички самообслуговування в побуті, вчиться приймати самостійні рішення.

1. Особливості психофізичного розвитку

Вікові особливості дітей 6-7 років дозволяють успішно взаємодіяти з оточуючими людьми різного віку. Дитина готова приймати і виконувати нові правила спілкування або гри, спокійно сприймає зміну діяльності, проявляє ініціативу. В основі його світосприйняття поки ще лежить власне враження або власний досвід, але поступово малюк все більше спирається на розширений кругозір і наукові поняття.

Діти стають все більш впевненими в собі, усвідомлюють почуття власної гідності, відстоюють особисту точку зору.

У 6-7 років у дітей вже високий рівень розвитку здатності зосередитися не тільки на чомусь дуже цікавому, але і на те, що визначено як «треба» або «важливо». Психологічні особливості цього віку дають можливість користуватися вольовими зусиллями. До 7 років дитина здатна зосереджено виконувати роботу протягом 30-35 хвилин:

• відповідає на проблемні питання ( «чому?», «як?»);
• виявляє закономірності;
• складає розповідь по картинках і придумує продовження і закінчення сюжету;
• групує предмети, виділяючи домінуючу ознаку;
• вільно користується промовою на високому рівні розвитку: чистота вимови, інтонаційне оформлення, побудова питань, відповідей, міркувань, чітка звукоімітація, великий запас слів різних тематичних груп.

У цьому віці діти дуже чуйні на оцінки дорослих і уявлення про себе формують через думки оточуючих. Тому психологічні умови спілкування дуже важливі для формування і розвитку рівня самооцінки дитини.

2. Готуємося до школи

Більшість батьків вважають, що готовність дитини до школи визначається рівнем інтелектуального розвитку: ступенем навченості читати, писати, рахувати. Це велика помилка. Навички читання і рахунки, безумовно, дуже важливі, але, перш за все, треба оцінювати рівень фізичного розвитку та психологічні особливості майбутнього першокласника.

Чітко дотримуваний режим дня, здоровий спосіб життя, загартовування, рухливі ігри на свіжому повітрі, раціональне харчування – все це є запорукою хорошого фізичного розвитку дитини та підготовки його організму до нових фізичних психологічних навантажень шкільного життя.

Формування належної мотивації у майбутнього школяра теж дуже важливо. Старші члени родини повинні розвивати і підтримувати позитивні прагнення дитини: піти в школу – значить стати дорослішим, бути самостійним, багато чого довідатися і багато чому навчитися. Доносьте до дитини, що навчання в школі – це не тільки праця, а й нові враження, друзі, можливість заявити про себе та свої досягнення.

У зв’язку з цим виховуйте в дитині толерантність і тактовність, повагу до успіхів інших і вміння співчувати. Одночасно розвивайте наполегливість, допитливість, силу волі. Ці дуже складні психологічні процеси виховання повинні бути для дитини природними і системними. Поступово пізнавальний інтерес повинен почати переважати над ігровим.

До 6-7 років дитина повинна бути досить самостійною і відповідальною: запам’ятовувати завдання і доручення і прагнути їх обов’язково виконати, контролювати стан і наявність своїх речей, вміти зібрати необхідні речі, самостійно стежити за своїм зовнішнім виглядом, тримати в чистоті особисті речі, дотримуватися правил особистої гігієни.

3. На допомогу батькам

• Головна батьківська задача – бути помічником майбутнього школяра. Приймаючи важливі рішення, пов’язані з вибором школи, спортивної секції або гуртка естетичного розвитку, враховувати бажання і враження дитини.
• Грамотно вибудувати режим дня, розумно поєднуючи відпочинок з інтелектуальними та фізичними навантаженнями.
• Не вимагати самостійності, а допомагати ставати самостійним, формувати навички побуту і самообслуговування.
• Не порівнюйте досягнення і невдачі дитини з результатами інших дітей. Формуйте позитивну самооцінку.
• Більше читайте разом з дитиною, заучуйте напам’ять вірші, обговорюйте прочитане.
• Спостерігайте з дітьми за природними явищами. Обумовлюйте особливості погоди, часу доби, пори року. Акцентуйте увагу на зовнішні зміни предметів живої природи.

Вік дітей 6-7 років – один з переломних періодів у розвитку людини. Батькам потрібно враховувати психологічні і фізичні зміни дітей, вибудовуючи відносини в родині. Перед вами особистість і індивідуальність, що потребує підтримки і опори.