Хто такий Реабілітолог?

Реабілітаційний процес в закладі включає медичну, фізичну, психолого-педагогічну, соціально-побутову реабілітацію згіднокомплексної програми індивідуально-корекційного медико–психолого-педагогічного супроводу дитини з важкими вадами розвитку в акмеологічному освітньо–реабілітаційному просторі. Реабілітація в центрі носить комплексний характер і забезпечується психолого-педагогічними, соціально-побутовими, медичними (лікувально-профілактичними), фізичними заходами. Фізична реабілітація передбачає фізкультурно-реабілітаційні заходи засобами використання спеціального корекційного обладнання, спеціальну лікувальну фізкультуру.

Одними з основних умов і факторів, які сприяють гармонійному розвитку дитини з порушеннями моторного розвитку в закладі є систематичне, щоденне та довготривале запровадження занять з фізичної реабілітації та лікувальної фізичної культури. Фізична реабілітація передбачає застосування з лікувальною і профілактичною метою фізичних вправ і природних факторів у комплексному процесі формування, відновлення здоров’я, фізичного стану та працездатності дітей з особливими потребами.
Вчитель-реабілітолог впродовж навчального року здійснює комплексну допомогу вихованцям закладу, впливаючи на моторну сферу та фізичний розвиток дітей, у яких порушена функція опорно-рухового апарату. Сприяє максимально можливому розвитку (фізичному, моторному, психічному тощо) дитини з особливими освітніми потребами, підтримують та відновлюють втрачені або послаблені рухові функції та працездатність організму впродовж навчання у закладі.
Метою роботи реабілітолога у закладі є сприяти формуванню правильних рухових стереотипів на всіх етапах розвитку дитини з особливими потребами. Під час індивідуальних занять з дітьми працює над формуванням навичок самообслуговування, основних рухових функцій дітей відповідно до онтогенетичного розвитку, сприяють створенню відповідних умов для розвитку дитини в домашньому середовищі, стимулює розвиток реакцій випростовування та рівноваги. Спрямовує зусилля на пригнічення впливу патологічних процесів та нормалізацію м’язового тонусу дітей з особливими потребами.
На початку навчального року вчитель-реабілітолог обстежує дітей з розладами опорно-рухового апарату з метою виявлення рухових дисфункцій та визначення рухового потенціалу дітей, визначення функціональних порушень та обмежень, оцінюють великі моторні функції, оцінюють ступінь порушення функцій та життєдіяльності, рівень мотивації до відновлення, визначають спрямованість особистості. Педагог вивчає рівень самодогляду і самообслуговування, архітектурні бар’єри довкілля, вдома чи у навчальному закладі, потребу у допоміжних, пристосувальних, підтримуючих і захисних засобах. Ретельно, з усвідомленням відповідальності визначає реабілітаційний діагноз кожної дитини з порушенням опорно-рухового апарату, прогноз і засоби корекційного впливу.
На основі обстеження складають для кожної дитини Індивідуально-сімейну програму розвитку дитини на навчальний рік. Вчитель-реабілітолог з програмою ознайомлює батьків та організовують про тісну співпрацю з ними.
Здійснюється вчителем-реабілітологом і оцінювання моторної сфери за допомогою Оцінки основних рухових функцій (ООРФ) – стандартизованого способу спостереження, призначеного для оцінки змін основних рухових функцій протягом часу у дітей із затримкою розвитку рухових функцій.